Коли говорити про Бельгію як сучасну європейську державу, то на думку спадає кілька загальновідомих фактів. Ця країна була однією з шести держав-засновниць Європейського Союзу і НАТО, а в бельгійській столиці - місті Брюсселі - розташовані їхні ключові інституції. Для українських громадян цінності, на яких засновані ці авторитетні міжнародні інституції, є близькими, особливо коли мова йде про демократію, повагу до прав людини та її основних свобод, верховенство права, свободу слова, ринкову економіку. Зрештою, саме під такими гаслами наша нація вийшла на Революцію Гідності. Барт Сомерс, мер бельгійського міста Мехелен, визнаний у 2016 році найкращим мером світу, приїхав на київський Майдан підтримати українських громадян в їхньому прагненні до гідного європейського життя. Візити Віце-прем'єр-міністра, Міністра закордонних та європейських справ Бельгії Дідьє Рейндерса до України у складі делегацій керівників зовнішньополітичних відомств країн Бенілюкс та як Голови Комітету міністрів Ради Європи стали для українців потужним сигналом підтримки саме тоді, коли ми її найбільше потребували. Сьогодні, в умовах триваючої військової агресії Росії та тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, Бельгія продовжує послідовно підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, її європейські прагнення.

Наша спільна історія

Історія дипломатичних відносин між Україною і Бельгією має доволі багато важливих віх. У 1919 році до Брюсселя було направлено дипломатичну місію Української Народної Республіки на чолі з керівником Андрієм Яковлівим. Зустріч пана Яковліва з тодішнім Міністром закордонних справ Бельгії П. Імансом ознаменувала початок діяльності української дипломатичної місії. На честь першого дипломатичного представництва УНР у Бельгії на будинку, де воно розташовувалося, було встановлено меморіальну дошку, яку 15 жовтня 2009 р. урочисто відкрив третій Президент України Віктор Ющенко. З того часу щороку, 22 грудня, у День української дипломатії, керівники українських дипмісій в Брюсселі покладають квіти до цієї меморіальної дошки.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття Бельгія була представлена в Україні консулом Яківом (Якубом) Гретером, який у 1881 році разом із гессенським інженером Філіппом Мозером заснував "Чавуноливарний і механічний завод", у нещодавній історії відомий усім нам як завод "Більшовик", флагман української промисловості. Сьогодні ім'я бельгійського консула носить київський Арт-центр, який знаходиться на місці колишнього заводу.

Сучасна українська культурна дипломатія має за взірець культурну дипломатію УНР. У 1920 році Європою гастролювала "Українська Республіканська Капела", створена за ініціативи Симона Петлюри. Королева бельгійців Єлизавета, почувши спів Української Капели, залишила такий запис у пам'ятній книзі: "Мої всі симпатії на боці вашого народу, я знаю, як тяжко він здобуває собі волю".

Вражаючою є також доля та життєва позиція іншого бельгійця, Альберта Газенбрукса, який під час Другої світової війни був диктором та редактором мовлення англійською та французькою мовами на радіостанції Української Повстанської Армії "Самостійна Україна". Ризикуючи життям, Альберт Газенбрукс щодня виходив в ефір, інформуючи світову спільноту про боротьбу українського народу за свободу та незалежність. Розпочинався кожний ефір словами: "Ви чуєте голос вільної і незалежної України!".

А. Газенбрукс повернувся з радянських таборів у 1953 році завдяки втручанню уряду Бельгії. Він продовжив розповідати правду про український визвольний рух та супротив як націонал-соціалістичному, так і комуністичному режимам. А. Газенбрукс опублікував близько 40 матеріалів у бельгійських та українських виданнях ("Brugshe Courant" за 1953 - 1954 рр., "La Libre Belgique" від 2 листопада 1953р., "Гомін України" від 10 серпня 1968 р.). Українська письменниця Оксана Забужко присвятила йому книгу "Aan Komen in Brussel - Schrijvers op bezoek", видану бельгійським видавництвом "Uitgeverij Vrijdag" у грудні 2008 року.

У 1968 році А. Газенбрукс був нагороджений "Золотим Хрестом УПА", а у 2010 році - державною нагородою України - орденом Свободи (посмертно). До кінця життя він беріг у серці спогади про українське підпілля, підписував свої листи "Західний" (псевдонім) та додавав "Слава Україні!".

Новітній період

Нова доба українсько-бельгійських відносин розпочалася на початку 90-х років двадцятого століття після проголошення Україною Незалежності. 31 грудня 1991 року Бельгія визнала Україну як незалежну суверенну державу. 10 березня 1992 року були встановлені дипломатичні відносини. Починаючи з літа 1992 року, в Бельгії розпочало роботу українське Посольство. Першим Послом незалежної України у країнах Бенілюкс, Представником України при ЄС та НАТО був призначений професор міжнародного права Володимир Василенко. За погодженням з українською стороною уряд Бельгії відрядив бельгійського дипломата українського походження Зенона Коваля для сприяння у розбудові української дипломатичної місії.

Із встановленням дипломатичних відносин регулярного характеру набув політичний діалог між Україною та Бельгією. У підписаній у липні 1992 року Спільній Декларації Президента України Л. Кравчука та Прем'єр-міністра Королівства Бельгії Ж.-Л.Деана (Jean-Luc Dehaene) наголошувалося, що "відносини двох країн ґрунтуватимуться на основі дружби і найтіснішого співробітництва в ім'я побудови нової Європи".

Важливо, що у Спільній Декларації було не лише чітко визначено пріоритети українсько-бельгійського партнерства - поглиблення політичного діалогу, активізація економічних та фінансових відносин, а й конкретизовано бельгійську підтримку зближення і співробітництва України з Європейськими співтовариствами, Організацією Північно-Атлантичного договору, Західноєвропейським союзом та Радою Європи.

Підписання у 2014 році Угоди про асоціацію з ЄС та запровадження поглибленої та всеохоплюючої Зони вільної торгівлі Україна - ЄС відкрили абсолютно нову сторінку не лише у відносинах України з Європейським Союзом, а й з Бельгією. Відтоді саме Брюссель стає найпопулярнішим серед українських політиків, бізнесменів та культурних діячів західноєвропейським містом. Хтось уже називає Брюссель другою українською столицею. І не даремно. Статистика двосторонньої торгівлі з Бельгією демонструє високі темпи зростання. Так, у І півріччі 2017 року експорт українських товарів до Бельгії склав 148,5 млн дол. США (+74,8 % порівняно з відповідним періодом 2016 року). Одним із прикладів успішних бельгійських інвестицій в Україну є завершення будівництва та відкриття у травні 2016 року заводу корпорації Puratos в Одеській області, в побудову якого компанія вклала близько 7 млн євро.

Важливу роль у зміцненні та розвитку українсько-бельгійських відносин відіграє українська діаспора Бельгії, яка є потужною силою "народної дипломатії". Контактуючи з представниками владних структур, бізнесу, культурних, спортивних організацій, українські дипломати дуже часто чують добрі слова про українську діаспору в Бельгії. Своєю працею, творчістю, науковими працями та багатьма доброчесними справами українська громада залучає численних друзів України. Постаті українців Бельгії, здобутки української громади заслуговують навіть не на окрему статтю, а на цілу книгу. Наприклад, чудові поети Р. Бабовал, К. Дмитрик, З. Коваль, Г. Дибайло-Шпинда, талановиті митці С. Лебіга-Лящук, А. та Л. Рожак, Н. Сеничак, Л. Торган, М. Шпинда. Це лише кілька творців, які черпали натхнення в батьківській та власній українськості, любові до рідної землі.

Хотів би із вдячністю згадати професора Лювенського католицького університету Романа Якемчука (Romain Yakemtchouk), автора численних наукових праць у галузі міжнародних відносин. Зокрема, у своїй книзі "Незалежність України" (1993 рік) він провів аналіз українсько-російських відносин, визначивши конфліктні питання й фактично передбачивши російську агресію проти України у 2014 році.

Повага до українського духу та інтерес до української культури надихнули дослідника Лювенського католицького університету, випускника кафедри славістики Ніла Сміта на створення першого посібника з граматики української мови для носіїв нідерландської мови, який було урочисто презентовано у 2017 році з нагоди 26-ї річниці Незалежності України.

Активно розвивається культурна співпраця між двома країнами. У престижному брюссельському центрі культури та мистецтв BOZAR вже два роки поспіль проходить фестиваль українського кіно, який має велику популярність серед бельгійців. У цьому центрі в 2017 році з успіхом репрезентувала свої роботи українська мисткиня Алевтина Кахідзе. Виставки українського художника Івана Марчука були представлені протягом року в Європейському Парламенті, у фламандському місті-музеї Брюгге та в Парламенті Регіону Фландрія.

Україна та Бельгія мають великий досвід плідного співробітництва на багатосторонніх дипломатичних майданчиках, роблячи активний внесок у зміцнення трьох фундаментальних підвалин ООН, якими є мир і безпека, розвиток та права людини. Забезпечення прав людини є одним із пріоритетних напрямів бельгійської дипломатії, тому нещодавнє обрання України до Ради ООН з прав людини ще більше сприятиме створенню позитивної синергії українсько-бельгійської співпраці на цьому терені.

Прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель так оцінив поточний стан українсько-бельгійських відносин: "Ми зараз знаходимося на підйомі наших політичних, дипломатичних та економічних стосунків і зближуємося з точки зору цінностей".

Україна вітає 25-ту річницю розвитку відносин із Бельгією і вірить у те, що вже у найближчому майбутньому український прапор замайорить у Брюсселі над штаб-квартирами Європейського Союзу і НАТО