Пам’ятка щодо надання правничої допомоги громадянам України у разі тимчасового вилучення у них дітей в Королівстві Бельгія

Правовою основою для співробітництва компетентних органів і служб у справах дітей, а також інших органів, яким надано в їх державах повноваження на прийняття рішень щодо вжиття заходів захисту дітей, з усіх питань, які стосуються прийняття рішень щодо дітей, обміну інформацією щодо прийнятих рішень тощо – є Гаазька конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, – є Національна соціальна сервісна служба України  (далі – Нацсоцслужба).

Причини вилучення дітей за кордоном у їхніх батьків або законних представників:

1.    Вчинення насильства батьком або матір’ю над дитиною;

2.    Неналежне виконання батьками своїх батьківських обов’язків щодо догляду за дитиною;

3.    Відсутність відповідних документів щодо законного представництва інтересів дитини за кордоном;

4.    Невизнання рішень українських органів опіки/піклування законними й такими, що підтверджують законність представництва дитини.

У Королівстві Бельгія кожен випадок щодо порушення прав дітей супроводжує Служба опіки Державної Федеральної служби юстиції Бельгії (Service des Tutelles du Service public fédéral Justice): Boulevard de Waterloo 115 , 1000 Bruxelles, тел.+32 2 542 65 11, https://justice.belgium.be/fr. 

Питання щодо повернення дитини батькам/законним представникам в Королівстві Бельгія вирішується виключно в судовому порядку.

Що робити, якщо відібрали дитину?

•    звернутися до Посольства України в Бельгії або до Нацсоцслужби та поінформувати про випадок (надати інформацію про себе та дитину: ПІБ, дата народження, перелік наявних документів, місце проживання дитини в Україні, місце проживання дитини за кордоном, дата вибуття з України, коли і ким дитина була вилучена, адреса закладу до якого дитина поміщена, причини розлучення дитини із батьками/законними представниками).

•    звернутися за юридичною допомогою до адвоката. 

Отримати безкоштовну або частково безоплатну юридичну допомогу на території Королівства Бельгія можна звернувшись до бюро правової допомоги за місцем проживання/перебування.

З інформацією щодо отримання т.зв. «pro-deo-avocat» допомоги можна ознайомитися за наступними посиланнями:

- Фландрія та Брюссельський регіон

https://www.advocaat.be/en/second-level-assistance?lang=en 

https://www.advocaat.be/nl/gratis-rechtsbijstand 

https://bajbruxelles.be/index.php/fr/

-    Валлонія та м.Брюссель

https://bajbruxelles.be/index.php/fr/

https://www.avocats.be/fr/bureaux-daide-juridique-baj

Також послуги системи безоплатної правничої допомоги можна отримати дистанційно, детально за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/..

З переліком присяжних перекладачів можна ознайомитись на веб-сайті Посольства України в Бельгії: https://belgium.mfa.gov.ua/konsulski/prisyazhni-perekladachi

Контакти Посольства України в Королівстві Бельгія:

адреса: 30-32, Av. A.Lancaster, B-1180 Bruxelles, Belgique, 

телефон: +32 (0)2 379 21 11, +32(0)2 379 21 19, 

e-mail: [email protected]

Контакти Національної соціальної сервісної служби України:

адреса: 01601, м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10,

телефон: (044) 289 87 89

e-mail: [email protected]

Пам’ятка щодо надання правничої допомоги громадянам України  у разі тимчасового вилучення у них дітей у Великому Герцогстві Люксембург

Правовою основою для співробітництва компетентних органів і служб у справах дітей, а також інших органів, яким надано в їх державах повноваження на прийняття рішень щодо вжиття заходів захисту дітей, з усіх питань, які стосуються прийняття рішень щодо дітей, обміну інформацією щодо прийнятих рішень тощо – є Гаазька конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, – є Національна соціальна сервісна служба України  (далі – Нацсоцслужба).

Причини вилучення дітей за кордоном у їхніх батьків або законних представників:

1.    Вчинення насильства батьком або матір’ю над дитиною;

2.    Неналежне виконання батьками своїх батьківських обов’язків щодо догляду за дитиною;

3.    Відсутність відповідних документів щодо законного представництва інтересів дитини за кордоном;

4.    Невизнання рішень українських органів опіки/піклування законними й такими, що підтверджують законність представництва дитини.

Питання щодо повернення дитини батькам/законним представникам у Великому Герцогстві Люксембург вирішується виключно в судовому порядку.

Що робити, якщо відібрали дитину?

•    поінформувати Посольство України в Бельгії або Нацсоцслужбу про випадок вилучення дитини (надати інформацію про себе та дитину: ПІБ, дата народження, перелік наявних документів, місце проживання дитини в Україні, місце проживання дитини за кордоном, дата вибуття з України, коли і ким дитина була вилучена, адреса закладу до якого дитина поміщена, причини розлучення дитини із батьками/законними представниками);

•    звернутися за юридичною допомогою до адвоката. 

Отримати інформацію щодо конкретного випадку можна в Державній службі у справах дітей Національного офісу з прав дитини Великого Герцогства Люксембург (Service d’aide à l’enfance de l’Etat): 33 rives de Clausen, L-2165 Luxembourg, tel +352 24773696 , [email protected].

За юридичною консультацією можна звертатися до Служби захисту прав дитини Будинку з прав людини (OKAJU, Maison des droits de l’homme): 65 route d’Arlon, L-1140 Luxembourg, [email protected], tel +352 28373635.

Для отримання інформації про обсяг своїх прав та способи їх реалізації потрібно звертатися до служби підтримки Колегії адвокатів в Люксембурзі:

-    Колегія адвокатів округу Люксембург: https://www.barreau.lu/, адреса: Luxembourg, la Cité judiciaire, bâtiment BC, Tel +352 46 72 72-1 ; [email protected];

-    Колегія адвокатів округу Дікірх: L-9202 Diekirch, Palais de justice, 4, place Guillaume, salle d'audience ll EG 21, [email protected].

Послуги системи безоплатної правничої допомоги можна отримати дистанційно, детально за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/.

З переліком присяжних перекладачів можна ознайомитись на веб-сайті Посольства України в Бельгії: https://belgium.mfa.gov.ua/konsulski/prisyazhni-perekladachi.

Контакти Посольства України в Королівстві Бельгія:

адреса: 30-32, Av. A.Lancaster, B-1180 Bruxelles, Belgique, 

телефон: +32 (0)2 379 21 11, +32(0)2 379 21 19, 

e-mail: [email protected]

Контакти Національної соціальної сервісної служби України:

адреса: 01601, м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10,

телефон: (044) 289 87 89

e-mail: [email protected]

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/

З 11 червня 2017 року вступило в силу рішення про запровадження ЄС безвізового режиму для України.

Після запровадження безвізового режиму громадяни України можуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

Безвізовий режим дозволяє короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

УВАГА! Аби їздити до Європи без візи, потрібен біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. 

Українцям зі звичайними, не біометричними закордонними паспортами, потрібно, як і раніше, оформлювати візу.

Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування і т.д.

Водночас, безвізовий режим не дає права на роботу в країнах ЄС, у тому числі, короткострокову. Безвізовий режим також не дає права на постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, потрібно оформити спеціальну національну візу або дозвіл на проживання.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням:

http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їй необхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.

Відтак, якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи.

Детальна інформація про правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів зазначено в «Шенгенському кодексі про кордони»: http://europewb.org.ua/shengenskyj-kodeks-pro-kordony-umovy-v-yizdu-ta-spysok-suprovidnyh-dokumentiv-dlya-gromadyan-tretih-krayin/ (неофіційний переклад).

Усі, окрім тих, хто:

• § перебуває у списку осіб, що становлять загрозу суспільному порядку, суспільному здоров’ю чи внутрішній безпеці;
• § перебуває в списку осіб, в’їзд яких, хоча б в одній країні ЄС, заборонений;
• § осуджений в будь-якій країні-члені Шенгенської зони або ЄС за злочини, які передбачають кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи строком мінімум в один рік;
• § є об’єктом рішення про видворення з країни, яке приймається, зокрема, у випадках нелегального перебування;
• § по яких є докази участі в злочинній діяльності чи явні докази наявності умислу приймати участь в подібній діяльності;
• § не мають усіх необхідних документів.

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо.

Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особою держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії та 4 держав, де діє візове законодавство ЄС: Андорра, Сан-Марино, Ватикан, Монако.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

Кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт.

Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

- Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

- Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

- Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть  змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна. 

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян. 

Більш детальне роз'яснення по безвізу: www.openeurope.in.ua

У разі виникнення питань щодо умов та порядку безвізових поїздок до країн ЄС, просимо надсилати запитання на адресу [email protected]

https://mfa.gov.ua/mediafiles/sites/belgium/files/consular/__.pdf

Пропонуємо ознайомитися зі змістом розділу «Розгляд звернень громадян», розміщеного на титульній сторінці веб-порталу МЗС України.

Базові тарифи консульського збору, що справляється за вчинення консульських дій закордонними дипломатичними і консульськими установами України, визначені у Положенні про консульський збір, затвердженому наказом Міністерства закордонних справ України № 3 від 05.01.2011 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31.01.2011 р. за № 131/18869.

В межах базових тарифів, виходячи з економічної ситуації в країні перебування та за погодженням із МЗС закордонні дипломатичні установи України вводять в дію тарифи, які застосовуються за вчинення консульських дій для громадян України та іноземців (відповідні накази по установі з інформацією про тарифи та терміни вчинення консульських дій в звичайному та терміновому порядку розміщені в залі для прийому громадян та на веб-сторінках установ).

Тарифи  консульського збору, що справляється за межами України, переглядаються дипломатичними представництвами України, виходячи з економічної ситуації у країні перебування (суттєва зміна обмінного курсу національної валюти до долара США, рівня інфляції, індексу споживчих цін тощо) або у разі внесення змін до базових тарифів консульського збору (ст. 10 Положення про консульський збір).

На підставі отриманого платіжного документа (або інформацію про реквізити банківського рахунку дипломатичної чи консульської установи, вказані на її веб-сторінці) заявник сплачує вартість консульської дії в банку, або в інший спосіб, передбачений банківською системою країни перебування, та отримує документ про підтвердження оплати – платіжний документ (квитанцію від платіжного документу, квитанцію з банкомату, квитанцію щодо грошового переказу або інший підтверджуючий документ).

Платіжний документ, виключно з урахуванням практики країни перебування, має бути номерним, містити інформацію щодо платника, виду/типу наданої консульської дії та стягненої суми.

Консульські посадові особи приймають від заявників у роботу документи на вчинення консульської дії лише після отримання платіжного документу про сплату консульського збору (виключно у безготівковій формі).

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлюється вичерпний перелік пільг щодо сплати державного мита.

За умови застосування пільгової ставки консульського збору чи звільнення від нього заявником разом з заявою про вчинення консульської дії пред’являється оригінал відповідного підтверджувального документа щодо правових підстав застосування пільгової ставки консульського збору.

Пунктом 21 Положення про консульський збір встановлено, що з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої політики або з гуманітарних міркувань керівник закордонної дипломатичної установи України має право письмово звернутись з обґрунтуванням щодо встановлення пільги для окремого заявника або окремих заявників щодо сплати консульського збору.

Відповідно до пункту 22 Положення звернення щодо встановлення пільги для окремого заявника (платника) або окремих заявників (платників) щодо сплати консульського збору розглядається Міністром закордонних справ України та за результатами розгляду надсилається з листом Міністерства закордонних справ України, підписаним Міністром закордонних справ України, до Міністерства фінансів України для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 23 Положення визначено, що відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» (із змінами) Міністерством фінансів України приймається рішення щодо встановлення пільги для окремого заявника (платника) або окремих заявників (платників) щодо сплати консульського збору, про що закордонна дипломатична установа України невідкладно інформується через Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.

Пунктом 29 Положення встановлено, що у разі застосування пільгової ставки консульського збору чи звільнення від нього на заяві про вчинення консульської дії робиться відповідна відмітка з зазначенням посади та прізвища посадової особи, яка прийняла рішення про застосування пільгової ставки чи звільнення від консульського збору. До заяви про вчинення консульської дії додається копія відповідного підтверджувального документа заявника щодо правових підстав застосування пільгової ставки консульського збору.

Ваш відгук щодо консульського обслуговування можливо залишити на титульній сторінці веб-порталу МЗС, натиснувши банер «Ваш відгук про роботу українського консула», або перейти за цим посиланням.

При бажанні розгляду інформації відповідно до закону України «Про звернення громадян», просимо ознайомитися з його положеннями та вимогами до оформлення звернення.

Для оформлення витягу до консульського відділу подаються:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон

• заява завантажити

Громадяни України, у яких під час перебування в Бельгії / Люксембурзі народилась дитина, можуть належним чином оформити документи на дитину у консульському відділі.

Для цього необхідно:

• отримати в місцевих органах акт про народження дитини
• проставити на акті про народження штамп «Аpostille» в службі легалізації

Бельгія:

27, RuedesPetitsCarmes,1000 Bruxelles

http://diplomatie.belgium.be/fr/Services/Legalisation_de_documents/faq/

Люксембург:

43, boulevardRoosevelt, 2450 Luxembourg

http://www.mae.lu/Site-AE/Legalisations

• зробити переклад апостильованого акту про народження у присяжного перекладача http://belgium.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/prisyazhni-perekladachi

Подати до консульського відділу такі документи:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон (матері/батька)

• апостильований акт про народження разом з перекладом 

• заяву про реєстрацію дитини громадянином України завантажити
• заяву про засвідчення підпису перекладача на перекладі свідоцтва про народження дитини завантажити

В консульському відділі оформлюється реєстрація набуття дитиною громадянства України за народженням.

Оформлення заяви-дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон у супроводі одного з батьків, третіх осіб або самостійно

Для оформлення дозволу до консульського відділу особисто заявником подаються:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон

• свідоцтво про народження дитини

• копія закордонного паспорта особи, яка супроводжуватиме дитину

• копія закордонного паспорта/проїзного документа дитини

• заява завантажити

Оформлення заяви-дозволу від батьків на видачу неповнолітній дитині 

закордонного паспорта/проїзного документа

Для оформлення дозволу до консульського відділу особисто заявником подаються:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон

• свідоцтво про народження дитини

• заява завантажити

Щодо реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків

З інформацією про порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків можна ознайомитись за цим посиланням: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z2211-13

Інформаційна брошура щодо надання інформаційно-консультативної допомоги громадянам України, які повертаються в Україну за процедурою добровільного повернення, видворення або у порядку реадмісії  можна завантажити тут.